Небо в кульках

Я пам’ятаю свої перші мильні бульбашки в дитинстві, – їхньою власницею була дівчинка з сусіднього котеджу на базі відпочинку в Закарпатському Береговому. Як я їй тоді заздрила… І як ми, всі діти, тоді намагалися випросити в неї баночку з «магічною рідиною» принаймні на кілька хвилин. Після того в домашніх умовах я неодноразово намагалася зробити кустарні мильні бульки, правда вони чомусь ніколи не вдавалися, — не допомагав навіть, даремно переведений шампунь «Кря-кря». Бульбашки не виходили і крапка. А ще я досі не розумію, як бульбашки можна видувати звичайною соломинкою… Правда обізнані люди кажуть: це можливо, соломинку просто потрібно розрізати навхрест.
Нещодавно мильні бульбашки мені подарували на день народження, скільки радості і задоволення отримали, здавалось би, дорослі люди, навіть важко описати. Кольорові бульбашки, що розлітаються по кімнаті, дивним чином створюють просто неймовірну атмосферу.
Така сама дитяча, радісна і дуже кольорова атмосфера панувала сьогодні поблизу Поштової площі і всю дорогу через пішохідний міст до Труханового острову. Ці люди не знали одне одного до сьогодні, але їх об’єднало спільне відчуття повернення в дитинство. Кольорові бульбашки, що злітали в небо, так прикрашали навколишній ландшафт, і нехай їхнє життя дуже короткочасне, нехай за кілька хвилин вони зникнуть назавжди. Але цей настрій, коли під твоїм подихом зі звичайної мильної води, навіть нехай не з шампуню «Кря-кря», виникають кульки наповнені кольорами веселки, ні з чим не зрівняти.
Флеш-моб закінчився, всі розійшлися, мильні бульки розтали в небі над Дніпром, але відчуття дитячої радості і веселощів залишиться надовго. Як, насправді, людині, цілком дорослій і дуже зайнятій своїм непростим життям, мало потрібно для дитячого відчуття щастя, — може просто кольорових мильних бульбашок…