“Мертвий Півень” між Києвом і Львовом

МП

Вже за тиждень Мертвий Півень виступатиме у Львові. З презентацією альбому "Мертвий Півень. Вибраний народом", який вони записували на своєму концерті в Києві. Тоді ж буде презентовано диск "Кримінальні сонети", але зараз мова не про це. До альбому "Мертвий Півень. Вибраний народом", ввійшли пісні best of the best, обрані самими слухачами. А віддані фани гурту знали що обирати. А тому на концерті звучали і "Гуцулка Ксеня", і "Поцілунок", і "Переваги окупаційного режиму", і "Б'ютіфул Карпати". Та все ж фурором виступу Півнів стала пісня виконана дуетом з солісткою гурту Крихітка Цахес. Голос Каші Сальцової у піснях "Коли ти смієшся" та "Ми помрем не в Парижі", просто гіпнотизував. Це був той момент, коли раптом всім перехотілося пити пиво, курити, фотографувати і підспівувати, настільки всі були зачаровані. Попри те, що цю пісню у виконанні Мертвих півнів я чула неодноразово, чомусь саме голос Каші Сальцової у рядках "Залишилась любов але краще б її не було…" так сильно запав в душу.
А далі…, далі був "Франсуа"… Ех, пам’ятаю я часи, коли Мертвий півень виступав на площі Митній у Львові і ця пісня була хітом з хітів. До речі про хіти, саме на концерті "Мертвий Півень. Вибраний народом" Роман Чайка сказав, що вперше за 15 років виконання цієї пісні гурт мусить подякувати Ірині Білик за таку… таку романтичну пісню.
Далі був "Старенький Харлей", і "Літо буде" а також пісні на вірші Андруховича. Пісня "Without you" звучала для мене дуже особливо, ну що зробиш навчання на факультеті журналістики дається взнаки, а тому слова "Знову, курва, радіо, телебачення, курва, преса", набувають особливо змісту. У пісні про сто баксів і… всім добре відомі наслідки, вже варто було б змінити суму, але своєї актуальності вона, мабуть, не втратить ніколи.
На біс звучали "Ето" і пісня про Old Soldier, котрий Is Very Drunk.
Так не хотілося, щоб концерт закінчувався, так не хотілося відпускати зі сцени далеко не мертвих Півнів. А потім дорогою додому ми ще довго згадували все, що почули і пережили, а ще співали, ну, не зовсім як Барабара, але дуже старанно "Брат! Піва кончілась, Піва кончілась, жена ушла!"
І зрештою, в тому, що концерт вдався немає жодних сумнівів, — у мене досі в плей-лісті "Поцілунок" і "Б'ютіфул Карпати" і "Ми помрем не в Парижі".
До речі, будете мати можливість, не пропустіть "Сніданок з Мертвим півнем" у Львівській ратуші. Їхні пісні best of the best та й не тільки таки варто почути вперше, вдруге і всоте.

Небо в кульках

Я пам’ятаю свої перші мильні бульбашки в дитинстві, – їхньою власницею була дівчинка з сусіднього котеджу на базі відпочинку в Закарпатському Береговому. Як я їй тоді заздрила… І як ми, всі діти, тоді намагалися випросити в неї баночку з «магічною рідиною» принаймні на кілька хвилин. Після того в домашніх умовах я неодноразово намагалася зробити кустарні мильні бульки, правда вони чомусь ніколи не вдавалися, — не допомагав навіть, даремно переведений шампунь «Кря-кря». Бульбашки не виходили і крапка. А ще я досі не розумію, як бульбашки можна видувати звичайною соломинкою… Правда обізнані люди кажуть: це можливо, соломинку просто потрібно розрізати навхрест.
Нещодавно мильні бульбашки мені подарували на день народження, скільки радості і задоволення отримали, здавалось би, дорослі люди, навіть важко описати. Кольорові бульбашки, що розлітаються по кімнаті, дивним чином створюють просто неймовірну атмосферу.
Така сама дитяча, радісна і дуже кольорова атмосфера панувала сьогодні поблизу Поштової площі і всю дорогу через пішохідний міст до Труханового острову. Ці люди не знали одне одного до сьогодні, але їх об’єднало спільне відчуття повернення в дитинство. Кольорові бульбашки, що злітали в небо, так прикрашали навколишній ландшафт, і нехай їхнє життя дуже короткочасне, нехай за кілька хвилин вони зникнуть назавжди. Але цей настрій, коли під твоїм подихом зі звичайної мильної води, навіть нехай не з шампуню «Кря-кря», виникають кульки наповнені кольорами веселки, ні з чим не зрівняти.
Флеш-моб закінчився, всі розійшлися, мильні бульки розтали в небі над Дніпром, але відчуття дитячої радості і веселощів залишиться надовго. Як, насправді, людині, цілком дорослій і дуже зайнятій своїм непростим життям, мало потрібно для дитячого відчуття щастя, — може просто кольорових мильних бульбашок…